Питання, звичайно ж, не риторичне. Я все більше переконуюся, що світ, що оточує наших дітей, -
якийсь "перевернутий". І це - "завдяки" сучасним мультикам, Гаррі Поттеру, журналам для підлітків.
Зізнаюся, до певного моменту я не бачила цих мультиків, не читала книг Дж.К. Роулінг про Гаррі Поттера.
І ось - вирішила дізнатись, чим
захоплюються мої діти. Від прочитаного я не в захваті, м'яко кажучи.
Головний герой старих добрих казок і мультиків - людина, а не маг, не чарівник. А чарівники там виступають або як помічники, або як супротивники героя. Адже казка - модель світу, а світом не повинні правити маги і чародії. А персонажі Роулінг діляться на магів і муглів , тобто людей, що не володіють магією ("mugе-less"). А ще maggle на жаргоні означає "маріхуана". Їх, що не володіють магією, і людьми не називають, а все більше -простаками.
Головний же герой - не просто чарівник, а такий король магів! Так, в першій книзі герої спостерігають жахливу сцену, в якій демонічна тварюка, що убила одноріг, п'є його кров.У другій книзі учні Школи магії вчаться, як виростити мандрагору. Це - квітка, тільки замість коренів у неї - мікроскопічні, забруднені брудом потворні немовлята,
що кричать з усіх своїх сил. У третій книзі ми дізнаємося про льодяники із смаком крові.
А четверта, найоб'ємніша книга - просто апофеоз сатанізму, мороку і смерті. А всього книг - сім.
Але найбільше мене вразив образ Миртл - мертвої дитини,
над якою "казкарка" Роулінг всіляко знущається.
Привид Миртл мешкає в жіночому сумовитому, обшарпаному туалеті.
Миртл розповідає Гаррі:
"- Мене так скривдили на святі, що, повернувшись сюди, я хотіла задушитися, а потім згадала, що я... що я адже...
- Померла, - допоміг Рой.
Миртл сумно хлипнула, злетіла над бачком і пірнула прямо в унітаз, окропивши друзів з голови до ніг.
З водостічної труби донеслися її приглушені стогони...
А герой на ім'я Майже Безголовий Нік! Його під час страти 45 разів ударили по шиї тупою сокирою, але так і не змогли обезголовити остаточно. Шабаш примар на його "ювілеї смерті" описаний з глумливим гумором. Може, досить, як вважаєте?
І ці книги, як зразок всесвітньої літератури, діти вивчають в п'ятому класі!
А деяким, після перегляду фільму, батьки купують ці книги ще раніше. І дітки іноді намагаються виготовити і спробувати зілля по рецепту Поттера.
Сама письменниця визнає, що приблизно третина обрядів, що описуються в її книгах,
грунтована на дійсних язичницьких окультних дійствах.
Покемоны - герої японських мультиків - теж, по-моєму, нічому доброму не можуть навчити. Причому сьогодні вбиває поганий покемон хорошого (чи навпаки), а завтра вони міняються місцями:
поганий раптом стає кращим, а хороший - дуже злим. Там добро трансформується в зло. Ви можете собі уявити, що Чебурашка сьогодні "мочитиме" з усіх видів зброї стару Шапокляк, а завтра - крокодила Гену?
А тепер до усього цього додайте уроки "Основи здоров'я", на яких треба навчати "безпечному" сексу
і розповідати, що небезпека підстерігає на кожному кроці.
Нещодавно мені на очі потрапив журнал для підлітків "Однокласник"
Там на "Посиденьках", обговорюють лист дівчинки-підлітка про те, як хлопець, напоївши її вином, переспав з нею. Вона, після найсильнішого нервового потрясіння і лікарні, пише в редакцію, і їй дає пораду "редакційний Макаренко" на ім'я Ганя. Далі цитую:
«Запланований секс – це вбивця любові. У сексі, як і в доброму романі, головне – правильно вибрати місце й час. Для мене цілком очевидно, що вашим із В. стосункам бракувало гостроти – перчику, так би мовити. В авторитетній літературі (я вважаю, що Маніфест гедонізму та Біблія сексуальної революції – досить авторитетні в цьому питанні джерела) сказано, що запланований секс – це вбивця любові. Навіть монаху зрозуміло, що коли хаза
вільна, предки звалили, настала ніч, а в коморі залийся бухла, мають відбутися великі зносини. От вони й відбулися. І вбили вашу щойно народжену любов.
А ви б спробували незаплановано, спонтанно, екстремально,на тверезу голову при денному світлі, коли за стіною в кухні мама смажить котлетки, дідусь відгородився від вас газеткою, в якій пророблено величезну дірку, молодша сестричка випадає з шафи в найцікавіший момент ваших стосунків, старший братик підбадьорює вас оплесками, песик намагається до вас приєднатись, а котик точить кігті об ваше шлюбне ложе. І якщо в таких умовах твій хлопець іще буде на щось здатен, це свідчитиме про його неспростовну сексуальну перемогу, гідну не тільки того, щоб похвалитися нею перед десятком друзів, а й того, щоб оспівати її в десятках творів української літератури. І тоді нікому навіть на думку не спаде пов’язувати печінкові розлади з венеричними хворобами, а колишнім коханцям збирати народ і йти стінка на стінку.
Бо любов, як стверджують цитовані вище авторитетні джерела, має відбутися там, де вона вас застала. Це головна умова переходу шаленого сексу в міцну, здорову, тверезу, соціально наснажену дружбу між індивідами, що є запорукою побудови толерантного, демократичного, громадянського суспільства, членства в НАТО й кандидатства в членство в Євросоюзі.»
Будемо "сіяти добре и вічне"? Наперекір реальності.
Написано 14 февраля