понеділок, 16 листопада 2020 р.

Віруси і люди (атестація і карантин -2020)

 Замітка написана - перед атестацією, а відредагована - вже опісля.


https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1255-10#Text 
  

 Згідно змін, прийнятих в 2013 році,  про публікації в  друкованих чи інтернет виданнях педпрацівників вищої категорії – нічого немає:

https://ips.ligazakon.net/document/re23949?an=13&ed=2013_08_08

 Щодо оформлення стін кабінету фізики: Згідно санітарних вимог, «Стіни навчальних приміщень повинні бути гладкими  та  такими, щоб їх прибирання було можливе вологим способом.» https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0063588-01#Text

Учитель не повинен ремонтувати навчальну кімнату, тим паче - взимку.

 В наказі МОН Від 29.04.2020  № 574 Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій є такі ключові положення і вимоги до мотивуючого навчального простору для середньої школи : ·        Ненавязлива візуальна атмосфера, відсутність «візуального сміття» ·       Мобільність наочних матеріалів, акцентування на дошці·       Емоційна врівноваженість і мінімалізм наочності, які унеможливлюють дезорієнтацію учня. Наочністю має бути зайнято невелика частина вільних стін навчальної кімнатиЦе і багато іншого, з посиланням на нормативні документи, можна знайти тут: https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/407/NOP_Motivuyuchiy-prostir.pdf.  

Наказом Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2020 р. № 406 (із змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 26 березня 2020 р. № 458), рекомендовано атестаційним комісіям усіх рівнів в установленому порядку прийняти рішення про перенесення своїх засідань на період карантину.   

В цьому наказі зазначено, що в усіх випадках потрібно керуватися інтересами педагогічного працівника, який атестується. Зокрема, розгляд питань щодо відповідності (невідповідності) педагогічного працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії рекомендується відтермінувати до завершення карантину.


У Міністерстві освіти і науки звертають увагу освітніх чиновників різних рівнів на тому, що календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів е індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим. Строки їхнього зберігання вчителем також законодавчо не встановлені, а відтак вчитель самостійно приймає про це рішення.

Також у МОН наголошують, що створення, наповнення та зберігання різноманітних порт-фоліо, папок, альбомів тощо з напрацюваннями вчителя на паперових носіях, в тому числі при підготовці його до чергової чи позачергової атестації, участі в конкурсах тощо не належить до передбачених законодавством видів роботи й не може вимагатися від вчителя керівниками навчального закладу, представниками методичних служб чи органів управління освітою.

У листі зазначається, що законодавчі та підзаконні акти у сфері освіти надають вчителеві право, а побудова навчальних програм з предметів передбачає можливість перенесення вчителем уроків, збільшення кількості годин на вивчення окремих темВідтак, контроль щодо так званого "відхилення" вчителя від календарного планування чи від матеріалів підручника є неправомірним і неприпустимим.

Насамкінець, у Міністерстві освіти і науки звертають увагу учасників освітнього процесу на те, що вибір форм та методів викладання є винятково прерогативою вчителя й не можуть регламентуватися ні адміністрацією навчального закладу, ні органами управління освітою. Вимоги окремих керівників щодо зведення діяльності педагога до застосування ним лише традиційної класно-урочної форми проведення занять чи застосування тих чи інших методик є неправомірними й вчитель не зобов'язаний їх виконувати.

"Дотримання цих та інших приписів та принципів сприятиме професійній самореалізації педагогів і, як наслідок, - підвищенню якості освіти", - зазначають у Міністерстві освіти і науки, звертаючись до органів управління освітою, керівників інститутів післядипломної педагогічної освіти, керівників методичних кабінетів та центрів, а також керівників навчальних закладів.

Додатково див.: Лист МОН № 1/9-630 "Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя".

Якщо ж учитель, в результаті падіння зі скутера у зорану нещодавно ріллю, по дорозі на роботу, пошкодив 2-3 листи з більш ніж 3 десятків гарно оформлених листів календарного планування і замінив їх тимчасово чорновими (не красивими) варіантами, і саме вони були непомітно вилучені з теки, щоб "пустити по колу" серед директорів шкіл, то тут взагалі - No comments. Добре, що хоч тоді нічого не зламала при падінні. Не говорячи про те, що вже другий місяць поспіль мучив якийсь незрозумілий вірус, і про те, що оцінювати роботу вчителя лише по одному уроці - не можна.

Тим більше, якщо вже трапилось так, що на момент відвідування його єдиного уроку, вчитель вимушено змінив тему уроку. Тому що раптово було скорочено велику перерву, на якій учитель мав би принести у школу свій ноутбук з квартири, куди відвіз його таксист. А один-єдиний комп'ютер у школі, необхідний для проведення інтегрованого уроку для реалізації STEAM-проекту, був у кабінеті директора.

...Але причини для тихої радості хворого вчителя, все таки знайшлись: на цьому уроці два учні з 5 чудово справились з розв'язанням складних багаторівневих задач, що включають необхідність знань з декількох розділів фізики! Без попередніх "репетицій". Незважаючи на те, що готувались вони до зовсім іншої роботи на уроці. (Реалізації проектів)


Десятихвилинна атестація по телефону - окрема розмова.
Ви, звичайно, можете подати апеляцію на переатестацію. Якщо вам не жаль свого часу і нервів. Особливо - в умовах карантину, коли в цей час ще й близькі люди хворіють.

Тому - бережіть себе і своїх рідних! Бо важливіше за це нічого більш немає.

Шануймося, бо ми - того варті) Віртуально - обнімаю.




четвер, 30 липня 2020 р.

Цифрові аутисти. Що на них чекає?

Текст озвучування відео, створеного для семінару вчителів фізики у 2020 р.

Цифрові аутисти. Що на них чекає?

Сучасне покоління Z - переважно інфантильне, скептичне, з кліповим мисленням. Для них завжди існує цікавіший сайт, цікавіший контент десь в соціальних мережах. Треба лише пошукати. Гугл рулить!

Для цифрового покоління підручники, і в електронному, і в паперовому вигляді, здаються нудними. Скільки б їх автори не насичували яскравими картинками і надмірною інформацією.

Трохи історії. В 1965 році філософ Губерт Дрейфус написав, що комп’ютер завжди буде програвати у людини у шахи. Тому, що машинам бракує інтуїції. Кілька років по тому Дрейфус отримав від комп’ютера мат. А в 1997 комп’ютер обіграв чемпіона світу з шахів Гарі Каспарова. І це – непогано. Але як же не допустити атрофії власних пізнавальних навичок?

На початку 3 тисячоліття з’явились смартфони. І ось уже кожна людина не уявляє себе без цього розумного ґаджета. Об’єм інфи росте по експоненті. З 2009 по 2020 рік він зріс в 55 разів і досяг 44 зетабайти. Прогнозують, що 2025 році він складе вже 163 зетабайти. (1 Zb це десять в 21 степені байт)

І це все тому, що інформація стала такою ж важливою, як і фізична їжа. Бо і те, і друге несе з собою дофамінове підкріплення. На фізичному рівні ми залежні від того, що їмо, і від фізичних навантажень. А на ментальному – від того, як і в якій кількості споживаємо інформацію, як уміємо чи не уміємо з нею справлятись. Наступає інформаційне перенасичення. Воно, як і фізичне переїдання, виявляється шкідливим. Навіть мозок дорослої людини не завжди може справитись з таким потоком. Що вже говорити про дитину?

Проведіть простий експеримент: покладіть поруч складну статтю по квантовій фізиці і фото гарної дівчини з невеликою кількістю одягу. На чому довше затримається ваш погляд?

Що зазвичай вибирає мозок? Те, що простіше, чи те, що складніше? Наш мозок складає лише два відсотки від маси тіла. А енергії споживає 20 відсотків від енергії тіла. Зараз об’єм інформації зростає, а затрати на споживання інформації падають. Еволюційно так склалося, що ми максимально спрощуємо вживання інформації і розв’язування завдань, які виникають. Тому створювачі простішого контенту виграють увагу юзерів. В результаті примітивізм займає верхні позиції. Це й визначає нашу ментальну діяльність. Ми перестрибуємо із галактики понять в галактику образів, де майже немає місця логіці чи глибокій аналітиці.

 IQ. Було проаналізовано розумову діяльність 300 000 дітей за останні 50 років. Вияснилось, що до 90 років креативність дітей зростала. А потім з’явилось кабельне телебачення і інтернет. І креативність почала падати. І вже в 2008 році 85 процентів дітей отримали більш низькі показники, ніж в 1984 році.

Згідно теорії «дефолт системи мозку», на яку зараз опираються дослідники, основні мережі мозку такі:

1)    Система, яка відповідає за те, що ви утримуєте увагу і концентруєтесь.

2)    Система, яка відповідає за сприйняття інформації. Центральна виконавча система.

3)    Дефолт система мозку. Default mood system. DMS. Вона в рази більша.

Якщо активовані перші дві, то дефолт система вимикається, вони не можуть працювати одночасно.

Ми помилково вважаємо, що наша свідомість, це і є мислення. Але свідомість – не багатозадачна. Тобто тільки одне завдання в даний момент. Вирішуючи свідомо завдання ви оперуєте всього трьома аспектами ситуації, трьома об’єктами. Тривалість вашої свідомої думки – три секунди. Отже, всього ОДНЕ завдання, три об’єкти, і три секунди. А дефолт система працює тоді, коли ви нібито нічого

Мозок ледачий, уникає навантаження. Що ж робити? Навчіть себе отримувати задоволення від складності, тому що це – єдиний варіант розвитку мозку. Щоб не втратити додаток sapiens від слова homo.

Легко сказати, та непросто зробити сучасному цифровому поколінню!

Процес формування і розвитку нейронних мереж триває у людини до 25 років. Без складних нейронних зв’язків неможлива інтелектуальна діяльність. Чим краще структурований наш сервер, тим краще ми думаємо. Але біда в тому, що наші діти все більше виключаються з реального середовища. Вони часом … Просто живуть в соціальних мережах. А уроки і все, що відбувається в реалі, для них – так званий «білий шум». Зараз як мінімум 70 відсотків дітей – практично постійно «онлайн», більше 40 відсотків мають свої акаунти в соцмережах. Тобто їх мозок розвивається не в природному середовищі, а в цифровому.

Якщо постійно ввімкнена система поглинання інформації, то система мислення знаходиться уві сні. І тоді ми дивуємося, чому наші учні не можуть концентруватись на навчанні. Нічого дивного. У них просто нема ні часу, ні відповідного ресурсу, щоб включилась дефолт система. І почалося мислення. І це часто нагадує роботу комп’ютера, у якого слабкий зв'язок з основним сервером або коли він перевантажений відкритими вкладками і програмами. Дефолт система учнів часто підсвідомо жує таку субі «гумку», знов і знов прокручуючи ті образи, які часто з’являються перед очима дитини, коли вона раз за разом заглядає в мережу, цікавлячись фактами з чийогось життя.

Це приводить до стану, який отримав назву «цифровий аутизм» Це проявляється в тому, що хочеться постійно перевіряти «а що і хто там онлайн?» Навіть якщо поруч – реальні, близькі люди. Неясно і неважливо, що почувають інші, реальні люди. Реал бідний на події і емоції. А вірт можна «збагатити», гортаючи сторінки так, як захочеться.

Цифровим аутистам здається, що вони чудово комунікують зі світом через екрани. При цьому все більше віддаляються від реальності. Парадоксально, але справжнім аутистам цифрові технології допомагають спілкуватись з людьми. Наприклад, натискаючи кнопку «пити», вони можуть повідомити про те, що хочуть. А цифрові аутисти зависають у вірті. Вони втрачають здатність глибоко мислити і навчатись складним речам.

Ми вітаємо застосуванням мультимедійних дощок і комп’ютерів на уроці. Говорячи про біди діджиталізації, ми ще більше занурюємо у неї дітей. І занурюємось самі. Щоб впевнено почуватись у цифровому світі, в якому живе учень. Щоб зацікавити його. А ще – щоб навчити

Добре, якщо інтернет – під рукою, і його можна використати на уроці. Але я впевнена, що для успішного опанування як фізики, так і математики, вкрай необхідно ще й списати купу крейди. А щоб учень запам’ятав формули і вмів ними оперувати, потрібно структурувати матеріал підручника. Бо незважаючи на все більш яскраві і перенасичені нові підручники, їх учні читають з неохотою. Вирішено було виготовити так звані сигнальні картки з ключовими питаннями і банк формул, відповідно до цих карток. Учень матиме змогу це все не тільки побачити, а й узяти в руки, і користуватись, спочатку ніби граючись, а потім – для вирішення серйозних завдань. До процесу виготовлення були залучені учні. Це забрало певний час. Але й сам процес вже дав те, що учні одночасно з цим навчались, реально тримаючи в руках плоди своєї праці. Це навчало їх вміти виділяти головне, «розкладати по плицях пам’яті», наводячи порядок в необхідній інформації. Власне, це вчило вчитися.

Це наближало нас з учнями до результативного втілення в життя системно-структурного підходу до розв’язування задач.

За недостатністю приладів і матеріалів, віртуальна лабораторія, звичайно, може виручити. Але якою ж радістю світяться очі учнів, якщо їм вдається виконати домашній експеримент і показати його однокласникам.

Потрібно перетворити учня з пасивного споживача інформації в активного практика, і навіть консультанта для своїх однокласників. Створений самим учнями матеріал активно використовується тепер ними для розв’язування задач, для пояснення тих експериментів, які вони виконують на уроках та вдома.

В результаті змінюються – і роль учня, і роль учителя в навчальному процесі.

Шановні колеги і батьки учнів! Бажаю вам відшукати «золоту середину» у використанні цифрових технологій в навчанні своїх дітей. Не бійтеся змін! Зміни починаються з нас.

На закінчення – жартівливий вірш, написаний давно, і адаптований до теми «цифрового покоління» 

Весна іде, і з нею, 

До неба, над Землею,

В роботу вируша…

Як жити, щоб радіти,

І радість дарувать,

Щоб кожен день зустріти,

Як нову благодать?

Щоб цифро-аутистів

В реальний світ вернуть,

У вірті так зависли,

Що просто там живуть!

Весна дала підказку,

Почувши крик душі:

Творець дарує ласку,

Окрилює усіх!

Лиш вибрані це знають,

Стараються літать.

Стараються, палають,

Хоч, може, і згорять…

А цифропокоління

Проявить креатив,

З реальності коріння

Очистить негатив!

Потрібен дружній дотик

Наставника руки

Весни потрібен подих,

Проснулись щоб сурки)

Нехай реальність стане

Важливіша за вірт,

Захоплива, правдива,

Як Оруела світ.

( Жовтень 2019-березень 2020)

І тут … Через декілька днів наступає у світі… Щось неймовірне.

Корона

Карантин

Дистанційне навчання, яке ще дужче занурює дітей у цифровий світ

Тисячі хворих

Погроми у США…

Оруел нервово палить в сторонці.