Віруси і люди (атестація і карантин -2020)

 Замітка написана - перед атестацією, а відредагована - вже опісля.

http://blog.i.ua/user/1633142/2325466/ 

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1255-10#Text 

  

 Згідно змін, прийнятих в 2013 році,  про публікації в  друкованих чи інтернет виданнях педпрацівників вищої категорії – нічого немає:

https://ips.ligazakon.net/document/re23949?an=13&ed=2013_08_08

 Щодо оформлення стін кабінету фізики: Згідно санітарних вимог, «Стіни навчальних приміщень повинні бути гладкими  та  такими, щоб їх прибирання було можливе вологим способом.» https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0063588-01#Text

Учитель не повинен ремонтувати навчальну кімнату, тим паче - взимку.

 В наказі МОН Від 29.04.2020  № 574 Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій є такі ключові положення і вимоги до мотивуючого навчального простору для середньої школи : ·        Ненав’язлива візуальна атмосфера, відсутність «візуального сміття» ·       Мобільність наочних матеріалів, акцентування на дошці·       Емоційна врівноваженість і мінімалізм наочності, які унеможливлюють дезорієнтацію учня. Наочністю має бути зайнято невелика частина вільних стін навчальної кімнати. Це і багато іншого, з посиланням на нормативні документи, можна знайти тут: https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/407/NOP_Motivuyuchiy-prostir.pdf.  

Наказом Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2020 р. № 406 (із змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 26 березня 2020 р. № 458), рекомендовано атестаційним комісіям усіх рівнів в установленому порядку прийняти рішення про перенесення своїх засідань на період карантину.   

В цьому наказі зазначено, що в усіх випадках потрібно керуватися інтересами педагогічного працівника, який атестується. Зокрема, розгляд питань щодо відповідності (невідповідності) педагогічного працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії рекомендується відтермінувати до завершення карантину.

У Міністерстві освіти і науки звертають увагу освітніх чиновників різних рівнів на тому, що календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів е індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим. Строки їхнього зберігання вчителем також законодавчо не встановлені, а відтак вчитель самостійно приймає про це рішення.

Також у МОН наголошують, що створення, наповнення та зберігання різноманітних порт-фоліо, папок, альбомів тощо з напрацюваннями вчителя на паперових носіях, в тому числі при підготовці його до чергової чи позачергової атестації, участі в конкурсах тощо не належить до передбачених законодавством видів роботи й не може вимагатися від вчителя керівниками навчального закладу, представниками методичних служб чи органів управління освітою.

У листі зазначається, що законодавчі та підзаконні акти у сфері освіти надають вчителеві право, а побудова навчальних програм з предметів передбачає можливість перенесення вчителем уроків, збільшення кількості годин на вивчення окремих тем. Відтак, контроль щодо так званого "відхилення" вчителя від календарного планування чи від матеріалів підручника є неправомірним і неприпустимим.

Насамкінець, у Міністерстві освіти і науки звертають увагу учасників освітнього процесу на те, що вибір форм та методів викладання є винятково прерогативою вчителя й не можуть регламентуватися ні адміністрацією навчального закладу, ні органами управління освітою. Вимоги окремих керівників щодо зведення діяльності педагога до застосування ним лише традиційної класно-урочної форми проведення занять чи застосування тих чи інших методик є неправомірними й вчитель не зобов'язаний їх виконувати.

"Дотримання цих та інших приписів та принципів сприятиме професійній самореалізації педагогів і, як наслідок, - підвищенню якості освіти", - зазначають у Міністерстві освіти і науки, звертаючись до органів управління освітою, керівників інститутів післядипломної педагогічної освіти, керівників методичних кабінетів та центрів, а також керівників навчальних закладів.

Додатково див.: Лист МОН № 1/9-630 "Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя".

Якщо ж учитель, в результаті падіння зі скутера у зорану нещодавно ріллю, по дорозі на роботу, пошкодив 2-3 листи з більш ніж 3 десятків гарно оформлених листів календарного планування і замінив їх тимчасово чорновими (не красивими) варіантами, і саме вони були непомітно вилучені з теки, щоб "пустити по колу" серед директорів шкіл, то тут взагалі - No comments. Добре, що хоч тоді нічого не зламала при падінні. Не говорячи про те, що вже другий місяць поспіль мучив якийсь незрозумілий вірус, і про те, що оцінювати роботу вчителя лише по одному уроці - не можна.

Тим більше, якщо вже трапилось так, що на момент відвідування його єдиного уроку, вчитель вимушено змінив тему уроку. Тому що раптово було скорочено велику перерву, на якій учитель мав би принести у школу свій ноутбук з квартири, куди відвіз його таксист. А один-єдиний комп'ютер у школі, необхідний для проведення інтегрованого уроку для реалізації STEAM-проекту, був у кабінеті директора.

...Але причини для тихої радості хворого вчителя, все таки знайшлись: на цьому уроці два учні з 5 чудово справились з розв'язанням складних багаторівневих задач, що включають необхідність знань з декількох розділів фізики! Без попередніх "репетицій". Незважаючи на те, що готувались вони до зовсім іншої роботи на уроці. (Реалізації проектів)

Десятихвилинна атестація по телефону - окрема розмова.
Ви, звичайно, можете подати апеляцію на переатестацію. Якщо вам не жаль свого часу і нервів. Особливо - в умовах карантину, коли в цей час ще й близькі люди хворіють.

Тому - бережіть себе і своїх рідних! Бо важливіше за це нічого більш немає.

Шануймося, бо ми - того варті) Віртуально - обнімаю.

Цифрові аутисти. Що на них чекає?

Текст озвучування відео, створеного для семінару вчителів фізики у 2020 р.

Цифрові аутисти. Що на них чекає?

Сучасне покоління Z - переважно інфантильне, скептичне, з кліповим мисленням. Для них завжди існує цікавіший сайт, цікавіший контент десь в соціальних мережах. Треба лише пошукати. Гугл рулить!

Для цифрового покоління підручники, і в електронному, і в паперовому вигляді, здаються нудними. Скільки б їх автори не насичували яскравими картинками і надмірною інформацією.

Трохи історії. В 1965 році філософ Губерт Дрейфус написав, що комп’ютер завжди буде програвати у людини у шахи. Тому, що машинам бракує інтуїції. Кілька років по тому Дрейфус отримав від комп’ютера мат. А в 1997 комп’ютер обіграв чемпіона світу з шахів Гарі Каспарова. І це – непогано. Але як же не допустити атрофії власних пізнавальних навичок?

На початку 3 тисячоліття з’явились смартфони. І ось уже кожна людина не уявляє себе без цього розумного ґаджета. Об’єм інфи росте по експоненті. З 2009 по 2020 рік він зріс в 55 разів і досяг 44 зетабайти. Прогнозують, що 2025 році він складе вже 163 зетабайти. (1 Zb це десять в 21 степені байт)

І це все тому, що інформація стала такою ж важливою, як і фізична їжа. Бо і те, і друге несе з собою дофамінове підкріплення. На фізичному рівні ми залежні від того, що їмо, і від фізичних навантажень. А на ментальному – від того, як і в якій кількості споживаємо інформацію, як уміємо чи не уміємо з нею справлятись. Наступає інформаційне перенасичення. Воно, як і фізичне переїдання, виявляється шкідливим. Навіть мозок дорослої людини не завжди може справитись з таким потоком. Що вже говорити про дитину?

Проведіть простий експеримент: покладіть поруч складну статтю по квантовій фізиці і фото гарної дівчини з невеликою кількістю одягу. На чому довше затримається ваш погляд?

Що зазвичай вибирає мозок? Те, що простіше, чи те, що складніше? Наш мозок складає лише два відсотки від маси тіла. А енергії споживає 20 відсотків від енергії тіла. Зараз об’єм інформації зростає, а затрати на споживання інформації падають. Еволюційно так склалося, що ми максимально спрощуємо вживання інформації і розв’язування завдань, які виникають. Тому створювачі простішого контенту виграють увагу юзерів. В результаті примітивізм займає верхні позиції. Це й визначає нашу ментальну діяльність. Ми перестрибуємо із галактики понять в галактику образів, де майже немає місця логіці чи глибокій аналітиці.

 IQ. Було проаналізовано розумову діяльність 300 000 дітей за останні 50 років. Вияснилось, що до 90 років креативність дітей зростала. А потім з’явилось кабельне телебачення і інтернет. І креативність почала падати. І вже в 2008 році 85 процентів дітей отримали більш низькі показники, ніж в 1984 році.

Згідно теорії «дефолт системи мозку», на яку зараз опираються дослідники, основні мережі мозку такі:

1)    Система, яка відповідає за те, що ви утримуєте увагу і концентруєтесь.

2)    Система, яка відповідає за сприйняття інформації. Центральна виконавча система.

3)    Дефолт система мозку. Default mood system. DMS. Вона в рази більша.

Якщо активовані перші дві, то дефолт система вимикається, вони не можуть працювати одночасно.

Ми помилково вважаємо, що наша свідомість, це і є мислення. Але свідомість – не багатозадачна. Тобто тільки одне завдання в даний момент. Вирішуючи свідомо завдання ви оперуєте всього трьома аспектами ситуації, трьома об’єктами. Тривалість вашої свідомої думки – три секунди. Отже, всього ОДНЕ завдання, три об’єкти, і три секунди. А дефолт система працює тоді, коли ви нібито нічого

Мозок ледачий, уникає навантаження. Що ж робити? Навчіть себе отримувати задоволення від складності, тому що це – єдиний варіант розвитку мозку. Щоб не втратити додаток sapiens від слова homo.

Легко сказати, та непросто зробити сучасному цифровому поколінню!

Процес формування і розвитку нейронних мереж триває у людини до 25 років. Без складних нейронних зв’язків неможлива інтелектуальна діяльність. Чим краще структурований наш сервер, тим краще ми думаємо. Але біда в тому, що наші діти все більше виключаються з реального середовища. Вони часом … Просто живуть в соціальних мережах. А уроки і все, що відбувається в реалі, для них – так званий «білий шум». Зараз як мінімум 70 відсотків дітей – практично постійно «онлайн», більше 40 відсотків мають свої акаунти в соцмережах. Тобто їх мозок розвивається не в природному середовищі, а в цифровому.

Якщо постійно ввімкнена система поглинання інформації, то система мислення знаходиться уві сні. І тоді ми дивуємося, чому наші учні не можуть концентруватись на навчанні. Нічого дивного. У них просто нема ні часу, ні відповідного ресурсу, щоб включилась дефолт система. І почалося мислення. І це часто нагадує роботу комп’ютера, у якого слабкий зв'язок з основним сервером або коли він перевантажений відкритими вкладками і програмами. Дефолт система учнів часто підсвідомо жує таку субі «гумку», знов і знов прокручуючи ті образи, які часто з’являються перед очима дитини, коли вона раз за разом заглядає в мережу, цікавлячись фактами з чийогось життя.

Це приводить до стану, який отримав назву «цифровий аутизм» Це проявляється в тому, що хочеться постійно перевіряти «а що і хто там онлайн?» Навіть якщо поруч – реальні, близькі люди. Неясно і неважливо, що почувають інші, реальні люди. Реал бідний на події і емоції. А вірт можна «збагатити», гортаючи сторінки так, як захочеться.

Цифровим аутистам здається, що вони чудово комунікують зі світом через екрани. При цьому все більше віддаляються від реальності. Парадоксально, але справжнім аутистам цифрові технології допомагають спілкуватись з людьми. Наприклад, натискаючи кнопку «пити», вони можуть повідомити про те, що хочуть. А цифрові аутисти зависають у вірті. Вони втрачають здатність глибоко мислити і навчатись складним речам.

Ми вітаємо застосуванням мультимедійних дощок і комп’ютерів на уроці. Говорячи про біди діджиталізації, ми ще більше занурюємо у неї дітей. І занурюємось самі. Щоб впевнено почуватись у цифровому світі, в якому живе учень. Щоб зацікавити його. А ще – щоб навчити

Добре, якщо інтернет – під рукою, і його можна використати на уроці. Але я впевнена, що для успішного опанування як фізики, так і математики, вкрай необхідно ще й списати купу крейди. А щоб учень запам’ятав формули і вмів ними оперувати, потрібно структурувати матеріал підручника. Бо незважаючи на все більш яскраві і перенасичені нові підручники, їх учні читають з неохотою. Вирішено було виготовити так звані сигнальні картки з ключовими питаннями і банк формул, відповідно до цих карток. Учень матиме змогу це все не тільки побачити, а й узяти в руки, і користуватись, спочатку ніби граючись, а потім – для вирішення серйозних завдань. До процесу виготовлення були залучені учні. Це забрало певний час. Але й сам процес вже дав те, що учні одночасно з цим навчались, реально тримаючи в руках плоди своєї праці. Це навчало їх вміти виділяти головне, «розкладати по плицях пам’яті», наводячи порядок в необхідній інформації. Власне, це вчило вчитися.

Це наближало нас з учнями до результативного втілення в життя системно-структурного підходу до розв’язування задач.

За недостатністю приладів і матеріалів, віртуальна лабораторія, звичайно, може виручити. Але якою ж радістю світяться очі учнів, якщо їм вдається виконати домашній експеримент і показати його однокласникам.

Потрібно перетворити учня з пасивного споживача інформації в активного практика, і навіть консультанта для своїх однокласників. Створений самим учнями матеріал активно використовується тепер ними для розв’язування задач, для пояснення тих експериментів, які вони виконують на уроках та вдома.

В результаті змінюються – і роль учня, і роль учителя в навчальному процесі.

Шановні колеги і батьки учнів! Бажаю вам відшукати «золоту середину» у використанні цифрових технологій в навчанні своїх дітей. Не бійтеся змін! Зміни починаються з нас.

На закінчення – жартівливий вірш, написаний давно, і адаптований до теми «цифрового покоління» 

Весна іде, і з нею, 

До неба, над Землею,

В роботу вируша…

Як жити, щоб радіти,

І радість дарувать,

Щоб кожен день зустріти,

Як нову благодать?

Щоб цифро-аутистів

В реальний світ вернуть,

У вірті так зависли,

Що просто там живуть!

Весна дала підказку,

Почувши крик душі:

Творець дарує ласку,

Окрилює усіх!

Лиш вибрані це знають,

Стараються літать.

Стараються, палають,

Хоч, може, і згорять…

А цифропокоління

Проявить креатив,

З реальності коріння

Очистить негатив!

Потрібен дружній дотик

Наставника руки

Весни потрібен подих,

Проснулись щоб сурки)

Нехай реальність стане

Важливіша за вірт,

Захоплива, правдива,

Як Оруела світ.

( Жовтень 2019-березень 2020)

І тут … Через декілька днів наступає у світі… Щось неймовірне.

Корона

Карантин

Дистанційне навчання, яке ще дужче занурює дітей у цифровий світ

Тисячі хворих

Погроми у США…

Оруел нервово палить в сторонці.

"Будем уничтожать!" Чиновник всего лишь озвучил правду.

Знакомьтесь:Пересунько Віталій Сергійович

перший заступник голови районної державної адміністрації

Пересунько В.С. народився 26 вересня 1975 року в смт. Олександрівка Кіровоградської області. Освіта вища, у 1997 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю правознавство та одержав кваліфікацію юриста. Працював на посадах: юрисконсульта Українського благодійного фонду "Єлисавет", м. Кіровоград (з 01.06.2000 р. по 30.06.2000 р.), помічником-консультантом народного депутата ( 03.07.2000 р. по 14.05.2002 р.), керівником юридичного відділу ТОВ "Гольфстрім", (з 01.02.2003 р. по 30.03.2003 р.), а з квітня 2003 року по липень 2010 року - заступником Голови правління Законотворчого центру "Європейський вибір", м. Київ.

Одружений, виховує доньку.

Вот текст выступления Пересунька на сходке жителей села Сугоклеевка. Это выступление было записано на видео и приложено к обращению собрания сельхозпроизводителей Бобринецкого района к Януковичу, Литвину и Азарову. (выступление было на русском языке, сохранен стиль выступающего)

— Наша задача, чтобы в радах были предста­вители действительно громадськости, то есть люди, которые будут переживать и отвечать за тот участок, от которого они пришли, реально отве­чать. К ответственности мы призывать умеем, причем по полной программе. То есть выборы нас интересуют только с этой позиции. Даже если зачешутся отдельные элементы от других политичес­ких сил, мы знаем, что с ними делать. Голосо­вать и делать они будут именно то, что необходи­мо будет для района. Своеволия, которое там происходило, его не будет, это однозначно, мы приложим к этому все усилия, законные и неза­конные методы в том числе.

— Я сюда приехал с очень серьезной про­граммой. Все, что вы помните, и вам обещали раньше, надо просто забыть. С 10 ноября появят­ся результаты выборов, придет новый состав рад, мы запускаем по району программу. Про­грамма экспериментальная. Мы будем проводить адми­нистративную реформу. Это укрупнение сильрад, то есть сильрад будет десять или одиннадцать. Потому что это количество сильрад, ко­торое сейчас, оно абсолют­но не нужно. Мы будем ме­нять абсолютно всю эконо­мическую политику и райо­не. Мы сделаем при этих сильрадах хозяйства. Хозяйств тоже будет десять или одиннадцать. Это крупные акционерные общества, у которых будет в среднем четырнадцать-пятнад­цать тысяч гектар.

— Что самое главное по поводу по­литических партий? Вы все по большому счету жертвы. Вы это прекрасно понимаете. Вас все это время, начиная с полу­чения независимости Украины, исполь­зует некоторое количество людей для того, чтобы укрепить свои позиции в Киеве. Политическая партия в том вари­анте, в котором она существует в мире, — на Украине это совершенно другие структуры. Это полубандитские структуры, которые защищают с помощью вас, ва­шими руками, к коммунистической партии это относится тоже, защищают свои интересы и просто делят карту Ук­раины на участки,где какие влияние, кто сколько заработает и так далее. По большому счету это четыре жирных дяди, которые после каждых выборов расписы­вают, кто, кому какой завод отошел, кому какое иму­щество отошло и таи далее и тому подобное. А вас убеждают, обманывают и говорят вам, что это дела­ется ради достижений каких-то целей, что полити­ческий климат там улучшается в стране, что та или иная партия будет делать или что-то помогать вам. Это все блеф, это вранье, потому что никто ничего делать не будет, никто ничего даже не планирует делать. Все программы, которые выдвигаются, они формальные, работают над ними три-четыре человека. Нет никаких структур, нет никаких партий, чтоб вы понимали, вы это по своему селу прекрасно видите. Но есть, фанаты, которые непонятно каким способом верят, обманывают себя, обманывают себя и своих детей и калечат им жизнь. По большому счету вы все пешки в игре тридцати человек в этой стране. И они вами пользуются и будут пользоватъ-ся до тех пор, пока у нас не появится, случайно не появится желание жить. Вот когда оно у вас появит­ся, с тех дней все и изменится.

—Есть структура при президенте Украины, и сам президент, он не просто так пришел к этой власти. То есть все стремится к однопартийности. Мы хотим все эти структуры просто уничтожить. И уничтожать будем мы планомерно и беспово­ротно, всеми доступными для этого методами.

—Значит по большому счету все идет к однопартийности. То количество, которое на сегодняш­ний день существует в обществе, оно просто его разрывает и вносит в него, ну, разврат. То есть заставляет вас друг с другом бороться, вы не можете сесть дома выпить нормально чаю вече­ром, потому что брат занимается одной фигней, той помаранчевий, той голубый, той еще какой-то, даже сексуальная ориентация у людей на этой почве меняется, и так далее и тому подобное, Вот поэтому есть европейские комиссии, которые занимаются этими проблемами с научной точки зрения. Давным-давно они признали, что самая эф­фективная система управления государством в принципе была в советское время.

Із залу:

При Сталіну, мабуть?

Пересунько: Нет. Сталин просто строил эту структуру. Это была очень сложная структура, очень большое количество погибло людей Но структуру выстроили очень мощную и серьезную.

— Европа тихонько попыталась сделать то же самое. Вот этот Европейский Союз — это ничто иное, как попытка сдереть опыт Советского Сою­за. Но у них как бы не особо это получается, видите — еврозона распадается потихоньку, она
распадется через два года. Банковская система на планете рушится, полностью рушится, это неизбежно. Карл Маркс это описал еще хрен знает когда. Поэтому все будет меняться на всей планете. Мы не собираемся этого ждать, потому что та­кие процессы проис ходят 50-70 лет, по большому счету, ну, а кушать хочется сейчас.

— Поэтому мы решили реализовать здесь такую програм­му. Никого не должно пугать то, что реформирование будет именно в сельском хозяйстве. При адми­нистрации мы созда­ем государственный торговый дом, уже заключены контракты предва­рительно, уже договорились с Европой, с австриянами и немцами о том, что напрямую мы будем прямо с Бобринецкого района продавать им сель­хозпродукцию. Чтоб вы знали, фермеров, вообще вас, потому что по большому счету фермеры об­рабатывают вашу землю, они не в состоянии вып­лачивать вам проценты, более там больше, чем пять, они просто завалятся, их давят кредиторы, их давит вся система, все государство, им про­сто не дают развиваться и не дадут развиваться. Мало того, что фермерское хозяйство — это по большому счету неэффективная система управ­ления в принципе, к тому же им не дают еще и работать. Банки — это структура, пиявки, присос­ка, паразит па теле общества, они находятся меж­ду государством и между людьми и по большому счету высасывают и оттуда, и оттуда практически всю прибыль. Банковская система для того и создана в принципе. Она не создана для того, чтобы реально управлять финансами и помогать людям, она создана для того, чтобы выдавливать из них все, что они зарабатывают. Система в принципе для этого и создана. Это изначально так создавалось, так задумывалось. То есть сильные мира сего изначально это делают. То есть народ воспринимается, как стадо баранов, которое нуж­но периодически стричь, не более того. Убивать никто не хочет, поэтому и получаете эти подачки, благодаря которым по большому счету живете.

— Президент с Азаровым, с Рыбаком. Рыбак — это идеолог Партии регионов, человек, который по большому счету ее создал, он уже дедушка, он всю жизнв свою возглавлял донецкий, был секре­тарем ЦК КПСС Донецкой области, по большому счету он уже коммунист. Так вот эта категория людей, она пришла к власти и она стоит в жест­кой оппозиции к своим однопартийцам, тем биз­несменам, которых не устраивают такие переме­ны. Им просто нужна власть для того, чтобы при­нимать законы, необходимые им, для того, чтобы убирать, какие-то льготы принимать в Верховной Раде для себя лично. Чтоб вы знали, ни один круп­ный завод не платит вообще никаких налогов, абсолютно. Они попринимали для себя разные поправки, разные там акты, вообще всякую фиг­ню. И по большому счету они не платят вообще никаких налогов. Налоги, почти сто процентов прибыли они забирают себе в карман, они его вообще за границу вывозят. Потому что они пре­красно знают, что Украина не выживет. В Украине огромный дефицит бюджета сейчас, Украина еще лет семь назад должна была объявить себя банк­ротом. Они не хотят, чтобы она объявила себя банкротом по одной простой причине: по между­народному праву страна, объявляющая себя банк­ротом, теряет все внешнее имущество и все средства. То есть если у человека в Каннах дача, он ее тоже потеряет. Поэтому страна существует в таком состоянии. А для Украины это выход, по­тому что если себя объявить банкротом, то по большому счету списываются все внешние долги, и можно начать заново. Ресурс в стране сумасшедший, он пока еще не исчерпан, но, естествен­но, потихоньку-потихоньку исчерпается. Земля в плодородии ухудшается, потому что с нее все вы­тягивают. Школы валятся, клубы закрываются, дети уезжают, то есть все вымирает…

— Потенциал Бобринецкого района - один мил­лиард гривен в год. Это официальная цифра, но её никто в районе, оказывается, не знает Я у кого не спрашиваю, даже там в администрации, они в шоке, они не знают, что такие цифры в Киеве по отчетам проходят .Один миллиард. Вы представляете, что такое один миллиард гривен в год?!

Із залу:

— Для нашого району оце один мільярд?
Пересунько:

— Нет, один миллиард зарабатывает район. Зарабатывает, просто вы не знаете, куда эти деньги девают.

Із залу:

— Ми добре знаємо, де вони діваються.
Пересунько:

—Если взять один миллиард и каждому чело­веку от только что рожденного и до старца дать по две тыщи фивен в месяц, просто так дать, это в среднем на семью тысяч восемь гривен. Мож­но на такие деньги жить? Можно. Это пятьдесят два миллиона в месяц всего лишь на-всего. Это пятьсот двадцать миллионов в год. А район зара­батывает миллиард. Мало того, что вы не видите
ничерта, так еще и государство вот именно здесь, в этом районе, их тоже не видит, их нет. Они все уходят леваком, все уходят в сторону Киева. Люди там четко знают этот доход, они его считают, рас­кладывают по пачечкам и по карманам.

—Мы при администрации создаем торговый дом, который напрямую будет заключать контрак­ты, и хозяйства, вот эти десять или одиннадцать штук, будут напрямую получать эти средства в сто­процентном объеме. Эта контора государственная, она будет бесприбыльная, просто промежуточное звено, потому что нужна государственная печать, потому что немцы, они народ очень серьезный, сами понимаете, мало того, у них запрещено за­конодательством зернотрейдерством заниматься частным фирмам. Там этим занимается только го­сударство. И все эти деньги естественно будут по­ступать вот в данное хозяйство. А что такое три­ста процентов рентабельности, плюс к тому, что есть? Это сумасшедшие деньги. Отсюда и недо­платы и так далее и тому подобное Человек в землю заходит, то есть он уже не паевик, а акци­онер. А что такое акционер? Совладелец пред­приятия. Это не какой-то непонятный паевик, о непонятным паем, с непонятным договором и не­понятно какими процентами. Платят их — не платят — это тоже под вопросом. Есть фермера, ко­торые добросовестно платят, а есть такие, кото­рые укрывают, как только могут. Правильно? Вот.

—В условиях работы такого хозяйства в сред­нем один акционер, тобишь паевик, будет получать (все там говорят, вот если б было пять процен­тов, семь от суммы пая)... да там двадцать про­центов не проблема. Сто процентов, двести про­центов рентабельности остается в хозяйстве. Можно и развиваться, и что угодно делать. И на школы деньги выделять, и на развитие хватит, с головой хватит

Із залу:

— Це колхоз, чи що це буде?
Пересунько:

—Нет, это не колхоз. Акционерное общество. По большому счету, если не вникать в юридичес­кие подробности, — это нечто похожее. Это нечто похожее. Это не колхоз, это современная структура со всеми вытекающими отсюда последствиями. Вот такая вот предлагается программа. Соответственно мы по­лучили дозвил в Киеве на все это дело. Мало того, все, все силовые структуры предупреждены о том, что это здесь будет происходить. Потому что представьте себе! У зернотрейдеров забрать такой кусок дохода. Они начнуть стрелять. Потому что по большому счету у них изо рта вырвут боль­шое количество денег. Все силовые структуры предупреждены, что если они сюда будут без на­шего разрешения лезть, им поотбивают головы. Это в прямом смысле, то есть это будет происхо­дить именно вот так: поотбивают головы.

Із залу:

— Якийсь отстрел буде? Такого ж буть не може, шоб так бистро перемінилося, без жертв.

Пересунько:

Вы понимаете, на любой войне жертвы есть. Жертвы будут. Я не могу отвечать, что жертв не будет. Они будут жертвы, как на войне. Не количе­ство трупов там будем считать и увеличивать.

Із залу:

— Це будуть жертви людські
Пересунько:

—Безболезненно это невозможно. Вот смот­рите: с одной стороны там двадцать семь тысяч населения, а с другой там, грубо говоря, кто бу­дет против? А кто будет против? Будут против только глупые фермера. Я допускаю, что какое-то количество фермеров будет против. Ну и что? Вот скажите мне, ну и что?

Із залу:

— А людям заплотять? Ми не будемо великі проценти брать, п'ять — це тоже багато. Оце да­дуть людині п'ять процентів, всі підуть туда. Год, два, а потом буде три процента. Може таке буть?— Та не «може», воно таке буде
Пересунько:

— Если захотите, то лично для вас можем организовать. Для других не будем делать.

Із залу:

—Я вивчав історію, ну, це двадцять дев'ятий рік фактично. В принципі цікаво, мої діди пройшли це. Ну, яку позицію вони вибрали: Я не буду нікуди носа сунути, мене не тронуть, бо я нічого не зробив. Але їх найшли. Потім тридцять третій був. Отакі ж ідеологи були тоді.

Пересунько:

Знаете, в Уголовном кодексе есть такое по­нятие: есть преступное деяние, а есть еще пре­ступное бездействие. Я ответил на ваш вопрос?

Із залу:

— Для мене не зрозуміло.
Пересунько:

— Вы поймите правильно; если сейчас не при­нимать какие-то резкие меры, меры, которые очень сильно отличаются от того, что было пят­надцать лет, вы просто все умрете. Вы вымрете, и за вас забудут.

Із залу:

— Я знаю, шо безплатний сир у мишоловкі. Шо б не балакали, безплатного нічого немає. І одне разговори казать, що це буде отак і так, харашо завтра буде при комунізмі. Цього не буде. Я знаю одне, що через врєм'я цього села не буде.

Пересунько:

—Естественно. Оно здесь не надо.
Із залу:

—А де нада?
Пересунько:

—Я вам объясню. Ко всему надо подходить с точки зрения целесообразности. Это самый главный принцип в развитии любого общества. Вот щас стоит вопрос о школьных автобусах, потому что надо возить детей. Сколько нужно возить детей, например, здесь?

— Із залу: Тридцять.
Пересунько— Нормальный автобус выдержит вот эти до­роги? Нормальный автобус стоит, это не "Газель-, которая развалится через полдня, он стоит где-то триста тысяч гривен. Так вот, чтобы вы понимали, триста тысяч гривен — это десять домов по со­временной технологии возле школы прямо. Поста­вить и переселить туда семьи. Гораздо дешевле получается.

Із залу:

— Та шось я сумніваюся. В Бобринці квартира поганенька — тридцять тисяч доларів. Це в го­роді, в якому нема ніфіга — ні завода, нічого.

Пересунько:

— Вы вообще понимаете, что такое цена на квартиру на сегодняшний день? Цена на квартиры— это не стоимость этой квартиры. Это надутая стоимость банками. Банкам нужно втулить день­ги, чтобы вы, лично вы, взяли кредит и платили ему проценты. Потому что по-другому банк и его хозяин жить не будет. Так вот банк искусственно создает ситуацию, создает кредиты, создает ажи­отаж на рынке. Вы идете с вот такими глазами, покупаете холодильник, покупаете квартиру и пла­тите проценты. Понимаете? Прочитайте три книж­ки в своей жизни по экономике, и вы не будете в эту ситуацию попадать, в халепу такую. Исполь­зуют вашу неграмотность.

Із залу:

—Ви знаете шо, ви не обзивайте мене «негра­мотность». Оце ваша неграмотность зробила те, шо щас есть.

—Оце всі грамотні були: як валили ферми, здавали все полностью на металолом. Щас Куч­ма, як герой ходе. Його ж оце показували день народження, чуть не привозносили, як бога.

—Чого це я буду в город туди їхать, нашо він мені здався? Я його бачить не хочу.

—В Польщі людина щаслива, якщо має двад­цять гектар замлі. Вона має садибу, харошу сади­бу, своє авто.

- Я всього-на-всього за те, щоб кожен працював на своїй землі, я не хочу, шоб ви создавали там, і оп'ять ми туди входили, і оп'ять на та­ких же условіях прийде чоловік і скаже: закрийте рота. Я хочу робить на своїй землі, і діти мої кажуть, шо ми будемо тут жить і на цій землі робить.

— Хто працював над цією программою?

Пересунько:

— Азаров Все остальное меня не ин-те-ре-су-ет.

Із залу:

— А де можна з нею озна­йомиться?

Пересунько:

— Я без вас никто. Понима­ете, это так: приехал-поехал.
Без вашей поддержки мы ниче­го не сделаем. То есть нам нужна ваша поддержка. Мы бу­дем работать с населением для того, чтобы контролировать вот эти крупные сильрады, мы хотим создать громадську органи­зацию на территории всего района, которая будет называться «Громадський контроль». Нам надо найти в селах людей, которых очень уважают. Раньше это был, еще в те времена, на Украине были старосты, которые реально управляли про­цессом. Вот таких людей, если их нет, их надо воспитывать. В этих организациях будет все на­селение. Они будут полностью контролировать вот то хозяйство, 15 тысяч гектар, и они будут полно­стью контролировать раду и администрацию. То есть любой человек делает запрос приходит в администрацию, открывает ногой двери и получа­ет любой документ, который он хочет проверить. Если проходит в администрации районной какое-то заседание, вам интересно, что там проходит, вы приходите, садитесь и сидите, и вам никто не скажет, что вы здесь не допжны находиться. Это моя задача. Я буду делать все вот так вот. Я для этого сюда приехал.

Із залу:

— А які терміни реалізації програми''
Пересунько:

— Семь лет, начинается все сразу после вы­боров, к весне мы получаем статус экспериментального района, и вперед.

Із залу: А можна вас попросить, щоб якийсь другий район взяли?